„праця“ синоніми, антоніми, відмінки та тлумачення слова

uk. Worldwide Dictionary .org Всесвітній словник української мови а б в г ґ д е є ж з и і ї й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ь ю я Головна Українська Беларуская Русский Головна п праця

праця 1 значень

іменник жіночого роду іменник жіночого роду іменник жіночого роду іменник жіночого роду іменник жіночого роду іменник жіночого роду іменник жіночого роду -1- іменник жіночого роду Словник відмінків Словник синонімів Словник антонімів Словник фразеологізмів

Словник відмінків

відмінок однина множина називний пра́ця пра́ці родовий пра́ці праць давальний пра́ці пра́цям знахідний пра́цю пра́ці орудний пра́цею пра́цями місцевий на/у пра́ці на/у пра́цях кличний пра́це* пра́ці*

Словник синонімів

ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (застосування своєї праці, своїх зусиль до чого-небудь, у якійсь галузі), ДІ́Я , А́КЦІЯ книжн., ОПЕРА́ЦІЯ розм., ЧИН уроч., УЧИ́Н [ВЧИН] заст., уроч., ДІ́ЙСТВО заст., ДІ́ЛАННЯ діал.; ПРА́КТИКА (перев. застосування набутих знань у певній галузі); РУХ (громадський, масовий). Марусяк не мав уже жадного авторитету. При нім критиковано і його самого, і його діяльність (Г. Хоткевич); Краю мій, чи я зробив усе, що треба, в дії й слові?.. (В. Сосюра); Політична.. воля в Росії не може бути осягнута інакше, як спільною акцією всіх її освічених народів (М. Драгоманов); Ця операція з коропами мала в жовтні дати комуні близько п’ятсот кіло риби (О. Донченко); В столиці пасажири чекали вагонів юрбою, що здобувала місця штурмовим чином (В. Підмогильний); Усі скарби свого добра Ти без жалю офірувала І за високий той учин Вінок заробиш ти з тернин! (М. Старицький); Кіндрат Комар обгорнув себе скупим, бережливим дійством. Дає в позичку хлібця пуд, просить повернути два (О. Ковінька); Борислав - це шлях усієї Галичини, всієї Австро-Угорщини. Це поле ділання грядущих поколінь (П. Колесник); Сьогодні з нами ходив [О. Маковей] гуляти, багато розказував з своєї редакторської практики (Леся Українка); Народні мистецькі таланти.. мають собі широке поле для свого розвитку й цвітіння в тім прекраснім русі, який зветься самодіяльністю (М. Рильський). - Пор. 1. пра́ця . ЗАНЯ́ТТЯ (те, чим займається людина), ДІ́ЛО розм. Застала [Ляля] його за незвичайним заняттям: Серьожка займався спортом, виважуючи однією рукою стілець (О. Гончар); Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г. Квітка-Основ’яненко). - Пор. 1. пра́ця , I. 1. спра́ва . ПРА́ЦЯ (діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей), РОБО́ТА , РОБОТИ́ЗНА розм., ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм. ; ТРУД (перев. наполеглива, старанна); СЛУ́ЖБА (нефізична діяльність або в галузі обслуговування); ША́РВАРОК розм. (напружена, здебільшого примусова); ПІДРОБІ́ТОК , ХАЛТУ́РА перев. зневажл. (побічна, додаткова до основної або тимчасова, випадкова); ПОДЕ́НЩИНА (поденна); ПРА́КТИКА (лікаря, юриста). Ткалі, ткалі! Вам, любі, вдається Проспівати у праці своїй, Як травнева веселка сміється, Як іскриться в лиманах прибій (М. Нагнибіда); Закипіла робота - аж горить! (Панас Мирний); Шафар затримав його ще на скількись день для всякої такої роботизни (переклад М. Лукаша); Появить на очі люду Його ж сховані скарби - Справа гідна сил та труду, Річ достойна боротьби! (П. Грабовський); Вона дивилась за всім в домі, сама проводила хатнє господарство, ще й на службу ходила (І. Нечуй-Левицький); Минало дватри тижні, і знов на хуторі знаходилася негайна робота, і знов скликав він селян на шарварок (З. Тулуб); Всього раз на місяць ходив на підробітки, та цього було досить, бо заробляв він за одну ніч п’ять стипендій (С. Олійник); Ходив [дід] по "халтурах", парове отоплення ставив, дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); Вона вже ходила в економію на поденщину (Остап Вишня); Чоловік небагатий, жив він з адвокатської практики (М. Рильський). - Пор. 1. дія́льність , заня́ття . ТВІР (зроблене, створене ким-небудь; те, що реально існує в тій чи іншій формі), ВИ́ТВІР , У́ТВІР , ПРА́ЦЯ , РОБО́ТА , ТРУД розм., ТВОРІ́ННЯ розм., ТВО́РИВО заст.; ПИСА́ННЯ , О́ПУС жарт., зневажл. (наслідок літературної, наукової роботи тощо); ДОСЛІ́ДЖЕННЯ , РО́ЗВІДКА , ТРАКТА́Т заст. (наукова праця). Давно вже суворий націлився критик На мій, як життя, недовершений твір (Л. Первомайський); На стінці два разки намиста І твір, що виткали ткачі (А. Малишко); Різьбярі розіклали свої витвори найтоншої роботи (В. Кучер); - От.. подарунок [меч і щит] тобі від Вулкана, Утвір мистецький його (М. Зеров); [Джонс:] Ви, певне, збираєтесь продати вашу працю [скульптуру] кудись далеко в церкву католицьку? (Леся Українка); За два дні Василь Васильович повертав учням роботу по літературі (О. Донченко); На чужий труд ласий не будь (М. Номис); Зоріє ранок, промінь б’є - В вікні великий світ. Залізом, зеленню встає Творіння наших літ (П. Воронько); [Антей:] Та хто ж тобі натхне вогонь живий, коли з творця ти творивом зробився? (Леся Українка); Він зібрав писання всіх давнішніх, нових і найновіших філософів (І. Нечуй-Левицький); - Не сподівався я почути свій скромний опус у такому виконанні (Л. Дмитерко); Значну кількість досліджень Франка присвячено різноманітним жанрам українського фольклору (з журналу); Може, надійде черга й публікації історичних розвідок Бантиша-Каменського, М. Костомарова, Д. Мордовця.. (з газети); - Ви, професори, пишіть свої книги і трактати зрозуміло, бо ви промовляєте до розуму (І. Франко).

Словник антонімів

ПРАЦЬОВИТИЙ ЛІНИВИЙ Який сумлінно ставиться до роботи, любить працювати, роботящий, працелюбний, трудолюбивий, трудолюбний. Який не любить працювати, ледачий, непрацьовитий, байдикуватий, ледацюга. Працьовитий , а, е ~  лінивий , а, е дівчина, дядько, зять, клас, людина, невістка, парубок, приятель, родичка, син, студент, тітка, учениця, чоловік, юнак; у навчанні, у роботі, на уроці; вельми, винятково, досить, дуже, заразливо, завжди, зовсім, особливо, повністю, цілком. Бути, виростати, жити, залишатися, здаватися, прикидатися, ставати працьовитим лінивим . В працьовитім колективі всі заможні і щасливі. Лінивому і будень свято. І будень і неділя - лінивому все безділля (Народні прислів’я) . Працелюбний ~ лінивий, працьовитість ~ лінивство //лінощі //ледарство, праця ~ лінь //лінивство, працьовитий (у знач ім.) ~лінюх //лінивий (у знач ім.); роботящий ~ ледачий, трудолюбивий //трудолюбний ~ непрацьовитий, робота ~ ледарювання

Словник фразеологізмів

сізі́фова пра́ця (робо́та), книжн. Надзвичайні зусилля, спрямовані на досягнення чогось, які не дають бажаних результатів; непосильне щось. Ріка то затихала, то знов шуміла, сповняючи [виконуючи] сізіфову працю (Г. Хоткевич); Унікальні явища природи, довго не знаходячи пояснення, нерідко так обростають легендами, що згодом виколупати з них зернятко істини коштує багатьох років майже сізіфової праці (З журналу);  — Та будь ласка! Робіть собі на здоров’я. Коли вам до смаку сізіфова робота!  — спохмурнів трохи Макар Іванович (А. Головко).

WorldwideDictionary.org © 2012 — 2017

Posted by Jack Read more Comments (15) 2022.09.21 13:06